Вовкуня

Карпати нічого не забувають — ані людських таємниць, ані того, що виходить із лісу після сутінків.

Леля прокидається вже не тією, ким була раніше: тепер вона вовкуня, а разом із новою природою отримує і тягар давнього конфлікту, що давно зріє в горах. Її сила стає не лише даром, а й знаком того, що відтепер вона пов’язана з історією, значно більшою за її життя. Після низки жорстоких убивств містечко охоплює страх. Мисливці розпочинають полювання й прочісують Карпати, безжально винищуючи вовків. Та справжня загроза наближається не тільки ззовні, а й ізсередини: між Опівнічниками, до яких належить Сірий, і Лунарами, родом її матері, знову загострюється давнє протистояння. Лунари лише нещодавно вирвалися з-під влади мольфара, який роками тримав їх у неволі, і тепер намагаються повернути собі силу та вплив. Опівнічники ж не збираються миритися з новими правилами. Крихка рівновага руйнується, і достатньо одного необережного кроку, щоб у Карпатах спалахнула нова битва.