Вовкун. Дилогія

Романтична карпатська дилогія, у якій українська міфологія оживає серед туманних лісів, давніх родових таємниць і небезпечного кохання. Тут за людською подобою може ховатися вовча сутність, а почуття здатні як об’єднати, так і поставити по різні боки протистояння.

«Вовкун». Частина 1
Леля зовсім не рада переїзду зі столиці до маленького карпатського містечка. Незнайома школа, похмурі покинуті оселі й дивакуваті місцеві мешканці лише посилюють відчуття, що вона тут чужа. Та невдовзі звичайні труднощі змін поступаються тривожному передчуттю: у навколишніх лісах приховується щось, що вже помітило її появу.
Найбільше запитань викликає Сірий — відлюдькуватий хлопець із гострим поглядом і загадковими шрамами. Їхнє спілкування сповнене суперечностей: неприязнь змінюється потягом, а за взаємним тяжінням відчувається зв’язок із чимось давнім і незбагненним. Поступово Леля відкриває інший бік Карпат, де легенди про вовкунів — не просто оповіді. І тепер їй доведеться вирішити, чи тікати від цього світу, чи прийняти його поклик.

«Вовкуня». Частина 2
Пробудившись вовкунею, Леля отримує не лише нові здібності, а й місце в давньому конфлікті. Після жорстоких убивств містечко охоплює страх, а мисливці вирушають у гори, винищуючи вовків. Проте загроза з боку людей — лише частина небезпеки.
Між Опівнічниками, до яких належить Сірий, і Лунарами — родом Лелиної матері — наростає ворожнеча. Звільнившись від багаторічної влади мольфара, Лунари прагнуть повернути колишню силу. Опівнічники натомість не збираються підкорятися новому порядку. Поки зовнішній ворог наближається, внутрішні суперечності руйнують крихку рівновагу. Леля опиняється між двома сторонами, а мир у Карпатах може обірватися будь-якої миті.