Письмена на тілі

Чуттєвий, глибокий і незвичайний роман про кохання, пристрасть і болісну втрату, у якому оповідач ставить своєрідну загадку читачеві, залишаючи власну статеву ідентичність нерозкритою протягом усього тексту.
Спогади про минулі любовні захоплення оповідача химерно переплітаються з одержимістю тілом коханої жінки — так, ніби кожна складка шкіри, кожна впадинка й кожна деталь фізичної анатомії стають територією, яку варто дослідити з ніжністю й пристрастю водночас. Це роман-сповідь, у якому потік свідомості, медичні метафори та філософські роздуми про кохання сплітаються в химерну, майже поетичну оповідь про втрачену любов.

Особливість твору полягає саме в тому, що ні стать, ні навіть ім'я оповідача ніколи не називаються прямо — Вінтерсон свідомо грає з очікуваннями читача, роблячи цю невизначеність частиною самого смислу історії. У результаті це не сентиментальний "жіночий роман", а роман про Жінку — ту, чиє тіло ми знаємо буквально до міліметра, до кожної впадинки, ключиці, лопатки й найдрібнішої фізіологічної деталі.