Втрачене покоління

Ця антологія зібрала під однією обкладинкою твори американських, британських та французьких авторів, народжених на початку 20-го століття. Їхнє життя та творчість знаменували собою цілу епоху, яку Ернест Гемінґвей влучно, хоча й не без іронії, охрестив "добою джазу".
Сторінки книги переносять нас у вир 1920-х років, де джаз править балом, а життя вирує сповнене контрастів: від шалених веселощів до глибокої меланхолії. Ми знайомимося з героями оповідань Скотта Фіцджеральда, які танцюють під запальні мелодії на розкішних вечірках, й пірнаємо у спогади Вільяма Фолкнера про військову службу. Автобіографічні новели Ернеста Гемінґвея оголюють душу "втраченого покоління", а романи Томаса Вулфа досліджують глибини людської психології.
Вірші представників цього покоління, як британських, так і французьких, пронизані ехом Першої світової війни. Ґійом Аполлінер, Езра Паунд, Вілфред Овен та Мері Борден своїми творами розкривають біль втрат, жах бою та пошук сенсу життя у повоєнному хаосі.

Ця антологія — це не просто збірка творів, це цілісний портрет цілого покоління, яке, переживши жахи війни, не втратило віри в життя та збагатило світ шедеврами літератури, які й досі вражають своєю глибиною та щирістю.