Легенда про Сіґурда і Ґудрун

Дж. Р. Р. Толкін, відомий майстер фентезі, ретельно вивчав давньоісландські та давньонорвезькі поетичні традиції. Цей багатий досвід він втілив у двох споріднених піснях — «Пісні про Вольсунґів» та «Пісні про Ґудрун», зберігши автентичні віршові форми та енергетику старовинних сказань.
«Пісні про Вольсунґів» веде нас за сюжетом легенди про славетного Сіґурда, який вбиває дракона Фафніра, заволодіває його проклятим скарбом і пробуджує валькірію Брюнгільд. Герой приходить до двору вельможних Ніфлунґів, де кохання розквітає, але й зароджується жахлива ненависть, підступно розпалена чаклункою, матір'ю Ніфлунґів.
«Пісня про Ґудрун» розкриває події, що настають після загибелі Сіґурда. Ґудрун стає дружиною могутнього Атлі, правителя гунів, але за його наказом гинуть її брати Ніфлунги. Охоплена горем і люттю, Ґудрун готує жорстоку помсту.