Місто

Перший повноцінний урбаністичний роман в українській літературі, що ознаменував перехід національної прози від традиційної селянської тематики до глибокого психологічного осмислення життя людини в місті.

Головний герой Степан Радченко дніпровським пароплавом приїжджає до Києва на навчання в господарському інституті, як і тисячі інших юнаків та дівчат, які на початку 1920-х років масово потягнулися з села до міста. Молодий сільський хлопець марить "завоюванням" столиці — здобути освіту, стати частиною свідомої української інтелігенції та повернутися в село з новими ідеями, щоб влити в місто свіжу селянську кров і подолати давній антагонізм між українським селом і зрусифікованим містом. Проте Київ поступово змінює самого Степана — з наївного, скромного юнака з благородними мріями про служіння народові він перетворюється на дорослого інтелектуала й письменника, водночас віддаляючись від традиційних моральних норм. У місті на його шляху зустрічаються різні жінки — вірна Надійка з рідного села, примхлива й пристрасно закохана Зоська, яка не переживе його зради, та інші персонажі, що відображають розмаїття міського життя.

Новаторство Підмогильного полягає в тому, що саме місто стає в романі одним із повноцінних героїв твору — саме вплив Києва врешті-решт визначає долю Степана.