Віддана Кам’яному двору

Головна героїня приїжджає до відлюдного австралійського монастиря лише на кілька днів — щоб перепочити від метушні та зануритися в тишу — але зрештою залишається там на невизначено довгий термін. Невдовзі спокій порушує новина: до монастиря повертають тіло черниці-волонтерки, яка колись мешкала тут, а згодом виїхала до Бангкока, де загинула за загадкових обставин. Разом із останками до монастиря прибуває й екоактивістка — жінка, яку в шкільні роки цькувала сама героїня книги, і ця зустріч змушує її поглянути в очі власному минулому.
Водночас глобальне потепління накриває країну справжньою навалою мишей, і сморід від їхніх тіл просочується крізь стіни колись безтурботного монастиря. Оточена природою і суперечливою атмосферою жіночого братства, героїня заглиблюється у власні спогади, ведучи щоденник, у якому чесно фіксує життя таким, яким воно є, — з усіма його вадами, кривдами й гіркими істинами.