Камінна душа

Яскрава перлина української літератури, написана Гнатом Хоткевичем на початку XX століття. Повість занурює читача в атмосферу гуцульського життя, передаючи його дику красу, жорстокість і палкі пристрасті.
У центрі твору – любовний трикутник між молодою дружиною попа, ватажком опришків і самим священиком. Хоткевич майстерно переплітає інтимні переживання героїв з широким соціальним фоном, зображуючи життя гуцульського села з його звичаями, віруваннями та боротьбою за виживання. Повість пронизана почуттям всепоглинаючої пристрасті, яка веде героїв до трагічних наслідків. Смерть стає невід'ємною частиною життя, підкреслюючи його крихкість і безжалісність. Хоткевич з великою любов'ю описує природу Карпат, звичаї і побут гуцулів. Він передає дух цього самобутнього народу, його свободолюбність і войовничість. Твір порушує питання віри, гріха і покарання. Конфлікт між релігійними догмами і людськими почуттями стає одним з центральних мотивів повісті.