На любов і смак

У романі «На любов і смак» Дзюньїтіро Танідзакі розпочинає глибокий пошук ідеалу жінки, зіштовхуючи два протилежні жіночі образи. Це зіткнення водночас демонструє суперечність естетики західного та східного світів.
Головний герой протягом розвитку сюжету поступово усвідомлює, що його приваблюють традиційні для японської культури «безликі» жінки. Цей роман стає не лише першою спробою автора показати втрату інтересу до західної естетики, а й прагненням описати екзистенційний розворот самої Японії.
Фінал і кульмінація роману — це момент повернення героя в лоно традиційної культури. Тут він, нарешті, знаходить крихку гармонію, у якій поєднуються минуле й сучасне, душа і тіло, і де він віднаходить бажаний спокій.