Піранезі

Філософський фентезійний роман, написаний у формі щоденника, що досліджує теми самотності, пам'яті та межі між божевіллям і просвітленням.

Головний герой живе у дивному світі, який він називає просто Будинком. Це гігантська просторова аномалія: нескінченний лабіринт величезних палладіанських залів, нижні поверхи якого затоплені морем і зазнають руйнівних припливів, а у верхніх, де немає стелі, гуляють вітри й пливуть хмари. Стіни цього Будинку всуціль прикрашені десятками тисяч унікальних статуй. Герой не пам'ятає власного імені і свого минулого до того, як опинився в лабіринті, тому дозволяє Другому — єдиній іншій живій людині в цьому світі — називати себе Піранезі (на честь італійського художника-графіка, відомого своїми гравюрами фантастичних просторових в'язниць). День за днем Піранезі веде щоденник: ловить рибу, каталогізує статуї, розмовляє з птахами і двічі на тиждень зустрічається з Другим, який шукає в Будинку "Велике Таємне Знання" і завжди з'являється в чистому сучасному одязі зі смартфоном у руках.
Безтурботне та гармонійне існування Піранезі, який щиро любить і шанує Будинок, порушується, коли одного разу в залах з'являються повідомлення, написані крейдою. У світі лабіринтів з'явився хтось третій.