Людина біжить над прірвою. Морітурі. Розгром. Генерал

«Розп’яття і смерть є часто доказом слабости того, хто розпинає, і, навпаки, ствердженням та кінечною перемогою того, кого розпинають» . Ці слова з повісті-вертепу «Розгром» Івана Багряного слугують ключем до розуміння його чотирьох творів, представлених у третій книзі серії «Класика української белетристики» видавництва Апріорі: повісті «Людина біжить над прірвою», п'єс «Морітурі», «Розгром» та «Генерал».

Твори Багряного, написані про події Другої світової війни, не втрачають актуальності й сьогодні, адже вони резонують з сучасними викликами. Говорячи про ворогів України – як німецьких, так і російських фашистів, а також про український народ, головна героїня «Розгрому» Ольга проголошує: «Вони хочуть робити собі впорскування життьового елексиру за наш рахунок, за рахунок молодих, але те, що історично вже має бути трупом, ніякий елексир не врятує. Вони йдуть по похилій у безвість. Ми ж йдем по верхобіжній до вершини. Нас можна тимчасово затримати, але ніколи не зіпхнути. Нас можна здесяткувати, але ніколи не винищити. Насможна стероризувати, але ніколи не зломити».

Ця книга особливо цінна в наш час, коли Україна знову опинилася під загрозою розп'яття ворогами – як зовнішніми, так і внутрішніми.