Джейн з Ліхтарного Пагорба

Одинадцятирічна Джейн Вікторія живе в похмурому будинку разом із мамою, тіткою та суворою бабусею, яка тримає все домашнє життя під контролем. Дівчинка щиро переконана, що вулиця Весела — найсумніша вулиця в місті, хоча в її недовгому житті бракує підстав для такого висновку. Усе змінюється одного весняного ранку, коли Джейн отримує лист від батька, якого вона все своє життя вважала мертвим — виявляється, він живий і мешкає на Острові Принца Едварда. Батько просить доньку приїхати до нього на літні канікули, і хоч спочатку Джейн їде туди майже з примусу, переконана, що саме він винен у розлученні з мамою, ця подорож стає моментом, який повністю змінює її життя.
На острові серед мальовничих пейзажів і теплих літніх пригод Джейн поступово розкривається — вона вчиться готувати юшку з молюсків, дає імена телятам, заводить дружбу з місцевими мешканцями та вперше почувається по-справжньому вільною. Саме тут, далеко від суворих правил бабусі, дівчинка знаходить своє справжнє ім'я, свій голос і дім, де може бути собою, а не тою, ким їй наказують бути.