Я життя поцілую просто в губи

Проза Гната Михайличенка вирізняється винятковим ліризмом, експресією, чарівливістю слова та вишуканою ритмізацією синтаксису. Це надає їй схожості з поетикою таких майстрів, як Кнут Гамсун, Райнер Марія Рільке, Марсель Пруст та Шервуд Андерсон. Навіть сюжетні новели письменника є радше фабульними замальовками, що мають на меті передати настрій події, а не детально описати її перебіг.
До збірки також увійшли критичні статті, що відображають суперечливі думки та альтернативні погляди на творчість Г. Михайличенка. Ці статті є спробою дешифрувати символізм і загадковість його текстів, допомагаючи читачеві глибше зрозуміти світосприйняття письменника.