Як я вбив Плутон і чому це було неминуче

Більшість із нас виросли, вірячи в існування дев'яти планет у Сонячній системі, де Плутон посідав місце на її далеких окраїнах. Але у 2005 році астроном Майкл Браун відкрив Ериду — об'єкт, за розміром співмірний з Плутоном, який претендував на звання десятої планети. Проте замість загального визнання, це відкриття спровокувало бурхливі дебати, що перетворили звичний світ астрономії на справжній вулик.
Вже тоді було відомо про існування інших об'єктів за орбітою Нептуна, які за розміром не поступалися Плутону. Чи слід було й їх визнавати планетами? Зрештою, ці дискусії призвели до сенсаційного рішення: Плутон був виключений з планетарного пантеону. На Майкла Брауна посипалися гнівні листи від колег, астрономів-аматорів і навіть школярів, адже він "вбив" планету, про відкриття якої мріяв роками.
«Як я вбив Плутон і чому це було неминуче» — це сповідь науковця, наповнена драмою та гумором, який, попри загальний осуд, був змушений понизити в статусі улюблену для всіх планету. Це розповідь від першої особи про найбурхливіший рік в історії сучасної астрономії, що надихає глибше замислитися про наше місце у Всесвіті.
Ця книга зацікавить кожного, хто мріє досліджувати космічні простори та прагне зрозуміти, як відбувається науковий прогрес, навіть якщо він вимагає перегляду усталених уявлень.