Квіти біля четвертого

З вікна багатоповерхівки прабабуся дивиться в далечінь, десь туди, де на квітучому Поліссі колись стояла її рідна хата. Зараз вона назавжди покинута, адже Чорнобильська катастрофа жорстоко вирвала з життя не лише затишний дім, але й життя близької людини, як і безліч інших. Вимушена нашвидку евакуюватися, прабабуся назавжди отримала клеймо "чорнобильки". Їй залишилися лише спогади, та й ті потьмяніли з часом.
Єдиним рятівним колом стали запахи трав, що нагадують про рідні краї, та онуччині малюнки, такі ж щирі й сповнені життя, як і ті, що колись творила інша "чорнобилька" — Марія Приймаченко.

Саме онуці прабабуся й розповість свою щемку історію, сповнену гіркоти втрати, але й віри у життя, що продовжується.