Ніби мене нема(Є)

«Ніби мене нема(є)» — це сильний та емоційний роман, написаний хорватською письменницею Славенкою Дракуліч. Він розповідає історію С., молодої боснійки, чиє життя жорстоко змінюється під час війни в Боснії. 

У травні 1992 року життя С. — 29-річної освіченої та красивої вчительки йде шкереберть. Її будинок у невеликому містечку зруйновано, а вона сама стає жертвою сексуального насильства з боку сербських солдатів. Вона втрачає все: свою домівку, роботу, гідність, відчуття безпеки. Згодом С. вдається втекти до Швеції, де вона народжує дитину, зачату внаслідок зґвалтування. Її донька не має імені, країни, мови чи батька. Її єдине "батьківство" — це безлика маса солдатів, які ґвалтували С.
Роман досліджує жахливі наслідки війни для жінок, зосереджуючись на темі сексуального насильства. Він зображує не лише фізичний біль, але й психологічні травми, з якими стикаються жертви.

«Ніби мене нема(є)» — це не просто вигадка. Роман заснований на реальних свідченнях жінок, які пережили сексуальне насильство під час війни в Боснії. Дракуліч майстерно переплітає їхні історії з історією С., створюючи потужний та зворушливий роман.