Хочу

Говорячи про секс, ми насправді говоримо про значно більше: жіночність і материнство, зраду й експлуатацію, згоду та повагу, справедливість, кохання, ненависть, насолоду і біль. Попри це, більшість жінок мовчить про власні найглибші фантазії й страхи — вони залишаються замкненими всередині, поки хтось не принесе ключа. Джилліан Андерсон стала саме таким ключем, зібравши 174 анонімні листи від жінок з різних культур і країн, серед яких — і її власна, теж анонімна, історія. Авторка виступає тут не як оповідачка, а як кураторка чужого досвіду: вона впорядковує зізнання в тематичні розділи — ніжність, влада, спостереження, втеча, близькість, табу. Кожен лист — короткий уривок із чужого щоденника душі, де поруч із пристрастю звучать самотність, страх і потреба бути поміченою чи зрозумілою.